Субота, 18.11.2017, 20:41
Вітаю Вас Гість | RSS

Старокостянтинівський
ліцей імені М.С.Рудяка

Для вчителів

Шановні вчителі!

   Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!

   Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.

   Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.

   Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.

   Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.

    Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.

    Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.

    Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.

    Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.

 Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.

    Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег. Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО РОБОТИ З УЧНЯМИ, ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ  ДО ГРУПИ РИЗИКУ

1. Необхідно дати відчути дитині, що вона належить до групи, класу, не відторгнута і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати її жити в "кучі” і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою, тим більше дитина.

2. Заохочуйте дитину в тому, щоб вона дозволяла собі приємно проводити час, яке потребує взаємодію з людьми.

3. Виставляйте малюнки дитини, поробки, твори, одним словом, все те, що може зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість дитини в собі, почуття самостійності. Хваліть її частіше. Допоможіть їй розпізнати та виразити приховані почуття, використавши для цього такі надійні канали, як малювання, роботу по дереву, ліплення, шиття ляльок, читання вголос розповідей, музику. Частіше запитуйте що вона відчула в тій чи іншій ситуації...

4. Дізнайтесь, з ким дитина хотіла б працювати в групі і хто з дітей має на неї найбільший вплив. Розробіть план дій для дитини його бажаним партнером.

5. Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки скільки разів на день ви звертались до дитини і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей "список” в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи вашої дитини.

 

Правила спілкування з учнями

При спілкуванні з учнями слід дотримуватися певних правил. Отже, що треба робити, а чого – категорично неможна.

ТРЕБА:

  • проявляти незмінну доброзичливість щодо учня, незважаючи на його репутацію і статус;
  • проявляти турботу про збереження і підвищення престижу кожного учня;
  • давати критичну оцінку конкретних дій, а не особистості в цілому;
  • здійснювати контроль за емоційною тональністю розмови з учнями;
  • бути готовим вибачитися за помилку;
  • виявляти до дитини терпимість;
  • виявляти пошану до особистості дитини, підтримувати в ній почуття власної гідності;
  • визнавати право дитини бути несхожою на інших;
  • проявляти емпатію, прагнути зрозуміти дитину, дивитися на проблему з її позицій, її очима;
  • враховувати індивідуально-психологічні й особистісні особливості дитини;
  • акцентувати увагу на позитивних якостях дитини;
  • дисциплінувати клас за допомогою непрямих дій – перемикання уваги, жарту;
  • бути оптимістом.

НЕ ПОТРІБНО:

  • проявляти дріб’язкову нетерпимість, прискіпливість («Як ти сидиш! Поклади руки на парту!»);
  • здійснювати дисциплінування шляхом натиску, прямого осуду («Досить показувати, який ти розумний!», «Тобі краще б помовчати і пригадати твою двійку!»);
  • вживати загрози, докори, висміювання;
  • принижувати гідність;
  • використовувати лестощі, показну доброту, обман, залякування із маніпулятивною метою. Діти добре відчувають нещирість.
  • не дозволяти домінування експресії песимізму («Нічогісінько ви не вмієте. І що мені з вами робити, не розумію»);
  • «заякоряти» проблему дитини, тобто весь час про неї нагадувати.

 

Поради класним керівникам 5-х класів щодо успішної адаптації учнів

 

  • проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;
  • реалізовувати демократичний стиль керівництва;
  • не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;
  • намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання через дуже сильно виражене емоційне ставлення до навчального предмету в цьому віці;
  • орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;
  • допомогти учням з низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі;
  • проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;
  • залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;
  • на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;
  • звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить.

 

Психологічні поради вчителю, що працює з агресивними дітьми

  1. Пам’ятайте, що заборони та підвищення голосу – найнеефективні способи у виправленні агресивності.
  2. Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.
  3. Слідкуйте за своєю поведінкою і за тим, контролюйте свій  гнів, не надаючи йому форму погроз та звинувачень.
  4. Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня. Та перевести активність у корисне русло.
  5. Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.
  6. Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку.   Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою.
  7. Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки.
  8. Допоможуть класні години, де  піде мова про почуття, емоції, та методи їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях.

 

Рекомендації вчителям, що працюють з гіперактивними дітьми


1. Зміна оточення:

  • вивчіть нейропсихологические особливості дітей з ГРДУ;
  • гіперактивна дитина завжди повинна знаходитися перед очима вчителя, в центрі класу, прямо біля дошки;
  • включення фізкультхвилинок;
  •  дозволяйте гіперактивній дитині через кожні 20 хвилин вставати і ходити в кінці класу;
  • надайте дитині можливість швидко звертатися до вас за допомогою у разі утруднення;

           спрямовуйте енергію дітей в корисне русло: вимити дошку, роздати зошити і т.п.

 

2. Створення позитивної мотивації на успіх:

  • частіше хваліть дитину;
  • розклад уроків повинен бути постійним;
  • уникайте завищених або занижених вимог до учня;
  • використовуйте прийоми проблемного навчання;
  • використовуйте на уроці елементи гри і змагання;
  • давайте завдання відповідно до здібностей дитини;
  • великі завдання розбивайте на послідовні частини, контролюючи виконання кожного з них;
  • створюйте ситуації, в яких гіперактивна дитина може показати свої сильні сторони і стати експертом в класі у якій-небудь  області знань;
  • ігноруйте негативні вчинки і заохочуйте позитивні;
  • будуйте процес навчання на позитивних емоціях — пам'ятайте, що з дитиною необхідно домовлятися, а не прагнути зламати її!

 

3. Корекція негативних форм поведінки:

  • навчання дитини способам виразу гніву в прийнятній формі;
  • навчання дітей прийомам саморегуляції;
  • розвиток навичок спілкування в можливих конфліктних ситуаціях;
  • формування таких якостей, як емпатія (співпереживання), довіра до людей и т.п.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО РОБОТИ З УЧНЯМИ, ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ        ДО ГРУПИ РИЗИКУ

1. Необхідно дати відчути дитині, що вона належить до групи, класу, не відторгнута і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати її жити в "кучі” і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою, тим більше дитина.

2. Заохочуйте дитину в тому, щоб вона дозволяла собі приємно проводити час, яке потребує взаємодію з людьми.

3. Виставляйте малюнки дитини, поробки, твори, одним словом, все те, що може зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість дитини в собі, почуття самостійності. Хваліть її частіше. Допоможіть їй розпізнати та виразити приховані почуття, використавши для цього такі надійні канали, як малювання, роботу по дереву, ліплення, шиття ляльок, читання вголос розповідей, музику. Частіше запитуйте що вона відчула в тій чи іншій ситуації...

4. Дізнайтесь, з ким дитина хотіла б працювати в групі і хто з дітей має на неї найбільший вплив. Розробіть план дій для дитини його бажаним партнером.

5. Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки скільки разів на день ви звертались до дитини і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей "список” в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи вашої дитини.

 

Рекомендації педагогам щодо зменшення впливу стресу   в педагогічній діяльності

  1. Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.
  2. Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров’ї, освіті, діяльності, сім’ї, позитивному мисленні.
  3. Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.
  4. Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Так і «перерви» потрібно робити як найчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.
  5. При виникненні почуття тривоги або напруги, сконцентруйтеся на своєму диханні.
  6. Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, перетворюйте негативні події у позитивні.
  7. Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Позитивне мислення – це головний людський інструмент забезпечення здоров’я і благополуччя.

 

Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Погода
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Наше опитування
Чи хотіли б Ви взяти участь у МАН?
Всього відповідей: 255
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0