Четвер, 21.09.2017, 10:04
Вітаю Вас Гість | RSS

Старокостянтинівський
ліцей імені М.С.Рудяка

Для батьків

Основні правила виховання батькам

Правило перше. Ніколи не беріться за виховання у поганому настрої.

Виховання дітей — це одне з самих прекрасних занять людини і його, безперечно, повинні супроводжувати хороший настрій, спокій, схильність до спілкування.

Щоб переконатись в цьому, ви самі повинні дати відповідь на ряд запитань: де вам краще — в компанії друзів, прихильних до вас, чи в компанії певних суб'єктів, де кожен займається своєю справою? Чи подобається вам, коли на вас кричать, чи ви надаєте перевагу нормальному тону розмови? Звичайно, будь-яка людина на ці питання дасть однозначну відповідь. Але, на жаль, чомусь не всі батьки пам'ятають ці прості істини в щоденному спілкуванні з дітьми.

Правило друге. Ясно визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть їй це), а також дізнайтесь, що вона сама думає з цього приводу.

Діти народжуються «готовими людьми». І якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, сміливими, веселими, сильними, мужніми і т. д. — виховайте їх такими. При цьому деякі батьки чітко не уявляють собі, чого вони хочуть від дітей; вони лише знають, що в дітях їх дещо «не влаштовує». Головне — переконати дитину в тому, що ваша виховна мета — це і його мета. Але мета може бути досягнута й іншим шляхом, не так, як ви пропонуєте. Діти живуть своїм життям, а не просто життям батьків.

Правило третє. Надавайте дитині самостійність.

Виховуйте, але не контролюйте кожен крок. Люди не люблять, коли хтось нав'язує готові рішення, контролює вчинки. Діти — це ті ж люди, і ніщо людське їм не чуже. Але діти—люди недосвідчені. І хоча вони хочуть, як правило, до всього дійти самі, зробити це вони зможуть лише з допомогою дорослого, але з допомогою тактовною. І це повинна бути лише допомога, а не підміна дій дитини діями дорослого.

Правило четверте. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і час від часу розбирайте з дитиною його правильні й хибні кроки на шляху до мети.

      При цьому важливе емоційне стимулювання: не тільки позитивний фон, але і негайне реагування на кожне досягнення дитини.

Правило п'яте. Не пропустіть того часу, коли досягнуто перший успіх.

Ніколи не чекайте особливого випадку хвалити дитину за кожен вдалий крок. Дуже важливо хвалити не взагалі, а конкретно. Не «ти у мене молодець», а обов'язково «ти поступив добре, тому що...», і обов'язково дайте відчути свій настрій — в даному випадку це радість успіху дитини.

Якщо ж дитина робить певний невірний рух, здійснює помилку, то необхідно...

Правило шосте. Зробити своєчасно йому зауваження.

Відразу дати оцінку вчинку і зробити паузу — дати усвідомити почуте. Будь-яке зауваження потрібно робити відразу після помилки.

Правило сьоме. Оцінювати вчинок, а не особистість!

На жаль, якраз в цьому пункті закладена найпоширеніша і важка батьківська помилка. «Ти — поганий» (оцінка особистості) звучить замість більш вдалого у цій ситуації «ти вчинив погано» (оцінка вчинку). І необхідно конкретно пояснити, в чому, власне, помилка, чому в даному випадку дитина вчинила неправильно. Оскільки критикується помилка, конкретна помилка, а не особистість, то у дитини відпадає необхідність ставати в позу захисника, а разом з тим і непотрібний страх, побоювання бути покараним. З того суворого, навіть жорстокого, але спокійного аналізу вчинку випливає і віра в справедливість вихователя, в його послідовність і не зникає віра в свої сили.

Правило восьме. Після зауваження обов'язково доторкніться до дитини і тим самим дайте відчути, що співчуваєте її помилці, вірите в неї, що ви хорошої думки про неї, не дивлячись на помилки

Сутність людини і її вчинки — не одне і те ж. І потрібно вести себе відповідно: нема нічого гіршого, коли батько або мати ображаються на своїх дітей.

Не піддавайтесь хибній думці, згідно з якою діти поділяються на талановитих і не талановитих, хороших і поганих. Кожна дитина може досягнути достатньо багато. Але для цього вона повинна бачити кінцеву мету.

Правило дев'яте. Виховання повинно бути поетапним.

Якщо ви приведете високу, стрибучу молоду людину в сектор для стрибків у висоту і вкажете їй на планку з відміткою світового рекорду і скажете — стрибай! — то нічого не доб'єтесь. Планку потрібно піднімати поступово. Так само поступово, рухаючись від першої висоти до наступної, штурмує свої планки людського росту дитина. Завдання вихователя — своєчасно і точно піднімати планку, керуючись системою перспективної мети дитини.

Правило десяте. Виховання повинно бути жорстким, але добрим. В цьому і полягає суть своєчасності вихователя. Не потрібно мучитися хибним вибором — який спосіб виховання кращий: жорстокість або доброта, авторитарність або лібералізм — і те, і інше рівно віддалене від суті ефективного сучасного виховання дітей в сім’ї. Все добре в свій час, і потрібно вміти застосувати різні методи у відповідності з конкретною ситуацією. Тоді й виховання буде своєчасним.

1. Якщо ви бажаєте здоров'я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім'ї за принципами здорового способу життя:

а) живіть у певному режиму праці, відпочинку, харчування, а саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся;

б) починайте день з посмішки та фіззарядки;

в) облиште курити, вживати алкоголь при дитині;

г) залишайте за порогом дому роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресової енергії, яка виснажує нервову систему, порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції;

д) не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову енергію, підвищити імунітет. Пам'ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших;

е) дуже добре, якщо ви захоплюєтесь спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину;

ж) пам'ятайте, що всі ваші звички —це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, пода­рують комплекс нових відчуттів.

2. Якщо ви бажаєте бачити вашу дитину працьовитою (а лише це дає змогу реалізувати себе в житті і претендувати на успіх), то:

а) ніколи не позбавляйте своїх дітей участі у сімейній праці. Це не тільки виховує навички, а й формує звичку робити щось у сім'ї і для сім'ї;

б) ніколи не говоріть погано про наслідки діяльності дитини, прогнозуйте результат. Страх невдачі не повинен обмежувати творчість і ініціативу;

в) ніколи не виносьте «сміття з хати»;

г) не поділяйте працю в сім'ї на «жіночу» і «чоловічу». У цьому запорука виховання почуття обов'язку стосовно будь-якої праці, необхідність якої висуває життя.

3. Якщо ви хочете бачити своїх дітей здатними збудувати міцну сім'ю, бути щасливим у ній, подарувати вам вдячних і культурних онуків, то:

а) будьте витримані та спокійні у родинному колі, зберігайте доброзичливий, інтелігентний тон спілкування;

б) приділяйте своїм дітям максимум уваги у вільний від роботи час, співпереживайте разом з ними, створюйте атмосферу абсолютної єдності інтересів у сім'ї;

в) з підкресленою повагою ставтесь до дружини (чоловіка), постійно підносячи в очах своїх дітей культ жінки, матері (батька — глави сім'ї, добувача). Уникайте суперечок, конф­ліктів, скандалів, навіть критики в присутності дітей;

г) обов'язково проводьте сімейні свята — це психологічне обґрун­тування сім'ї як джерела єдності і радості!

4. Якщо ви хочете бачити своїх дітей культурно розвиненими особистостями, то:

а) не шкодуйте часу, коштів для спільного культурного відпочинку зі своїми дітьми. Людина багата насамперед у своїй емоційній сфері. Не збіднюйте життя обмеженням матеріальних та фізіологічних потреб, адже життя дається лише один раз;

б) знаходьте час читати самі і залучайте до книжкової премудрості дітей. Діліться враженнями з дітьми;

в) цікавтесь успіхами дитини в образотворчому мистецтві, хореографії, співах;

г) було б непогано, якби у дитини з'явилося хобі. Дуже добре, якщо захоплення дитини успадковується від батьків, тоді ваш син або донька — назавжди вага друг і спільник, а ви для них — високий авторитет.

5. Якщо ви НЕ бажаєте бачити своїх дітей безпринципними, то: в жодному разі не дозволяйте собі займатися в присутності ваших дітей плітками, критиканством на адресу своїх родичів, знайомих, клієнтів, учителів. У дитини виникає підсвідоме, а тому неймовірно стійке переконання, що світ складається з обдурювачів і кретинів. Нігілізм і дворушництво увійдуть у плоть і кров ваших дітей, і цього вони ніколи не зможуть приховати та будуть позбавлені любові і підтримки оточення, бо набудуть слави жовчних і неприємних людей, а у підсумку — людей нещасних.

Звичайно, ілюзії небезпечні, однак зневіра у людях — страшніше, бо ілюзії нас підводять іноді, а зневіра отруює життя щохвилини.

Особливо неприпустиме розвінчування учителя, який з усіма свої­ми недоліками намагається навчити хорошого. Якщо батьки навіюють своїй дитині недовіру до вчителя, дитина робитиме протилежні вис­новки навіть з того, що є правильним з усіх точок зору.

6. Якщо ви бажаєте, щоб ваша дитина зростала милосердною, приділяйте максимум уваги власним батькам, особливо коли вони хворіють: не залишайте їх без турботи і допомоги, прикрашайте їхню самотність своєю присутністю, ласкою. Робіть це разом з дітьми.

          Таким чином, вся система виховання в сім'ї повинна будуватись лише за     двома принципами:

1. Ваш власний стиль і поведінка мають відповідати вашому ідеалу у вихованні.

2. Відповідно до вашого ідеалу ви повинні забезпечити такі умови, за яких різні види корисної діяльності поступово сформують особистість з вашої дитини.

Десять речей, які повинні зробити батьки першокласника

1-го вересня

  1. Ваша дитина хвилюватиметься. Прикрасьте її кімнату кульками, плакатом з веселим написом.
  2. Приготуйте маленький подаруночок, барвисто оформлений, і покладіть поряд з подушкою.
  3. Якщо Ви напередодні зібрали портфель, все одно ще раз зазирніть до нього разом з дитиною і покладіть ще якісь дрібні речі: комічну гумку, або незвичайний олівець.
  4. Цього дня забороніть собі повчати дитину, підвищувати на неї голос. Не сердьтеся і не хмуртеся!
  5. Відкладіть усі справи. Ви повинні бути поряд, коли дитина переступить шкільний поріг.
  6. Скажіть своєму першокласнику, як добре і чудово він виглядає.
  7. Повертаючись з дитиною зі школи, розпитайте, що їй сподобалось, похваліть її.
  8. Увечері організуйте святкову вечерю. Запросіть бабусь, дідусів.
  9. Не забудьте сказати дитині, як сильно Ви її любите.
  10. Лягаючи спати, дайте слово і надалі бути до дитини такими лагідними, спокійними і уважними, як сьогодні.

Материнські заповіді

  1. Люби своє дитя. Розпестити дитя можна і в бідності. Проте ласкавою строгістю можна зростити справжню людину і в багатстві.
  2. Виховуй подяку: якщо немає відповідної любові на твою самовідданість, вважай, що діти лише споживають твою любов. Нехай буде добре не тільки дітям, але й тобі.
  3. Тобі не буде щастя без щастя твоїх дітей, але їх теж хай тривожать твої біди.
  4. Будь другом дітям, але не приятелькою. Будь поруч з ними, але вище. Будь доброю, але не добренькою.
  5. Вчи дітей думати не про речі, а про справи: трирічна дочка нехай допомагає матері, трирічний син нехай захищає її. Ніхто не повинен сидіти без діла, коли працює мама.
  6. Мамо, пам'ятай: найкраще - дітям. Діти, пам'ятайте: найкраще - матері.
  7. Мамо, пам'ятай про себе: забудеш - погано стане дітям.
  8. Пам'ятай: все починається з тебе, все підкоряється тобі.

Десять правил батькам першокласника

 

  1. Радійте вашій дитині, особливо коли вона прийшла зі школи.
  2. Розмовляйте з дитиною турботливим тоном.
  3. Коли дитина з вами говорить, слухайте уважно, не перебивайте.
  4. Виробіть чіткі і певні вимоги до дитини.
  5. У розмові з дитиною називайте якомога більше предметів, їх ознак, дій з ними.
  6. Будьте терплячими.
  7. Спочатку запитуйте – «Що?», а потім – «Навіщо? і Чому? ».
  8. Стимулюйте у дитини намагання задавати запитання.
  9. Кожного дня читайте дитині, разом з нею та обговорюйте прочитане.
  10. Часто хваліть дитину.

Психологічна підготовка дитини до школи

( Поради батькам )

  1. Для дитини ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково  говоритиме так, як ви.
  2. Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не  забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
  3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі.
  4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.
  5. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.
  6. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не  підштовхуйте.
  7. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.
  8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів  руки, аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за  розміром деталі, зображення тощо.
  9. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.
  10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з  яких чисел можна скласти 5, а з яких – 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не  механічного запам’ятовування .
  11. Працюйте  з дитиною  над розвитком її пам’яті , уваги, мислення. Для цього  сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.
  12. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково  дотримуйтеся його виконання всіма членами родини.
  13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.
  14. Необхідною умовою емоційно – вольового розвитку дитини є спільність вимог до  неї з боку всіх членів родини.
  15. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до відома.

 

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ П'ЯТИКЛАСНИКІВ

  • У ваших дітей проблеми- переломний період, тому будьте особливо спостережливі, уважні та терплячі.
  • У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.
  • Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
  • Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства.
  • Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Нехай удома вони виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.
  • Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.
  • Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
  • Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
  • Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.
  • Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.
  • Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина. Це залежить від кожного й від вас теж.
  • Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
  • Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
  • Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.
  • Умійте ставити себе на місце дитини.
  • Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.

 

Забезпечення емоційної рівноваги дітей  в адаптаційний період

 

1. Учителі й батьки, співпрацюйте, забез­печуйте однакові вимоги школи і сім'ї.

2. Готуйте заздалегідь дитину до спілку­вання з іншими дітьми й дорослими (відві­дуйте парки, дитячі майданчики тощо).

3. Учителі, намагайтеся задовольнити на­самперед ту потребу дитини, що зумовлює її поведінку — потребу у спілкуванні з близь­кими (перші рази дитина може приходити до центру з батьками).

4. Матері, допомагайте дітям установлю­вати емоційний контакт з учителями, інши­ми дітьми (щоб дитина їх не боялася).

5. Давайте улюблену іграшку дитині до школи, щоб вона почувалася впевненішою.

6. Пам'ятайте про те, що у хворої дитини наявні відхилення від стану оптимальної збудливості, тобто на той самий подразник нервова система дитини дає надто сильну або навпаки — надто слабку реакцію. Став­теся до цього спокійно.

7. Зауважуйте індивідуальні особливості дитини, її вміння і навички, щоб зрозуміти, якої допомоги вона потребує.

8. Не залишайте дитину наодинці з її пе­реживаннями, залучайте до гри з одноліт­ками.

9. Особистим прикладом демонструйте різні способи спілкування з дорослими і ро­весниками.

10. Ураховуйте вікові особливості дітей, висувайте до них адекватні вимоги.

11. Навчіться керувати своїм настроєм. Настрій передається іншим, особливо гостро його сприймають діти.

12. Уникайте прямих докорів, аргумен­туйте зауваження, будьте тактовими.

13. Скеровуйте діяльність дитини на до­сягнення успіху в певній сфері діяльності (малювання, казкотерапія тощо).

14. Менше лайте дитину, не порівнюйте її з іншими, а тільки з нею самою, оцінюючи поліпшення її особистих результатів.

15. Надавайте уваги атмосфері, в якій формується особистість дитини. Теплі емоційні взаємини, довірливий контакт із дорослими сприяє емоційній рівновазі дітей.

 

Рекомендації батькам  гіперактивної дитини

  • У своїх взаєминах з дитиною підтримуйте позитивну установку.  Хваліть її щоразу, коли вона на це заслужила, помічайте успіхи. Це допомагає закріпити впевненість дитини у своїх силах.
  • Уникайте повторення слів “немає” і “не можна”.
  • Розмовляйте стримано, спокійно, м’яко.
  • Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
  • Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що потребують концентрації уваги (робота з кубиками, розфарбовування, читання).
  • Дитина не може довго чекати, тому усі покарання і заохочення мають бути вчасно здійснені.
  • Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийому їжі, виконання домашніх завдань і сну щодня має відповідати цьому розпорядку.
  • Уникайте скупчення людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, в кафе складно переживає дитина.
  • Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером.
  • Оберігайте дитину від втоми, оскільки це призводить до зниження самоконтролю й наростання гіперактивності. Вчасно переключайте дитину на інші види діяльності.


 

 

 

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Погода
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Наше опитування
Чи хотіли б Ви взяти участь у МАН?
Всього відповідей: 254
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0